Києво-Печерська Лавра

Пливучи вниз по Дніпру, на правому березі біля Києва натрапляєш на справжнє живе диво. Воно постає ніби із землі і навіки зачаровує урочистим сяйвом золотих куполів. Що це? Звідки? - запитуєш себе. Невже це стольний град Київської Русі, який і через тисячоліття подає нам своє благословення? Мільйони туристів прагнуть побувати у цьому місці, де краса природи і витвори рук людських злилися воєдно, творячи це диво. Мова йде про Києво-Печерську лавру, що швидше нагадує старовинне містечко з тисячолітньою історією, відлік якої починається з 1051 року. 

Саме тоді, як свідчить літопис, у печері свого попередника Ілларіона ( став першим митрополитом Київської Русі) поселився монах Антоній, який саме повернувся із Греції, де прийняв на Афоні монаший постриг і декілька років там жив. Незабаром розійшовся слух про його праведну діяльність, і до нього почали сходитися інші православні, оселяючись у таких же печерах (звідси назва монастиря - Печерський). І коли вже число іноків (монахів) досягло 100 і в печерах стало тісно, " помыслиша поставити вне печеры манастырь". З’явилися наземні храми, а печери перетворилися на місце поховань.

З часом Печерський монастир став найбільшим у Київській Русі, і сьогодні це визначна пам’ятка історії та архітектури, внесена до Світової спадщини ЮНЕСКО разом із Софійським собором як один об’єкт, а також це діючий монастир Української православної церкви Московського патріархату зі статусом Лаври (тобто найбільший і значимий). Києво-Печерська лавра - архітектурний ансамбль (площа - 28га, близько сотні історичних споруд), що складається з трьох різних груп: Верхня лавра, Ближні печери, Дальні печери. На території Верхньої лаври діє національний історико-культурний заповідник, у Нижній - зосереджено монастирське життя. Обидві частини відкриті для відвідувачів. Із 70-их років 11 століття у Києво-Печерській лаврі провадиться інтенсивне будівництво. Більшість споруд мають форми ураїнського бароко (друга назва - козацьке бароко) Його характерні ознаки - монументальні форми, пишна декоративністьорнаментики, урочистість.

Головний вхід у Лавру - Святі ворота, або Свята брама. Прочани прагнули обов’язково пройти через ці ворота, бо вже з тієї миті грішникам відпускалася половина гріхів, а решта - в печерах. У 1106-1108р.р. над головною монастиською брамою (тобто на 2-ому поверсі) з’являється Троїцька надбрамна церква - єдина споруда, що збереглася з часів Київської Русі ( за зразком Благовіщенської надбрамної церкви на Золотих воротах). В інтер’єрі церкви привертає увагу позолочений дерев’яний трьох’ярусний іконостас. Уздовж стін - розписані живописом лави (називаються стасидії) для престарілих і хворих ченців, які не могли стоячи відбувати службу. Підлога вистелена фігурними чавунними плитами. Південний фасад церкви залишився у первозданному вигляді, аби відвідувачі могли уявити, як виглядала церква у сиву давнину.

Головний храм Києво-Печерської лаври - Успенський собор. Це перша кам’яна споруда на її території, знаходиться навпроти Святих воріт. За народним переказом, сама Богородиця в Константинополі, прикликавши майстрів, сказала: "Прагну церкву побудувати Собі на Русі", - і передала ікону зі своїм зображенням, яка довго знаходилася над Святими ворітьми. Місце спорудження храму в Києві визначилося чародійно: після молитов святих воно тричі позначалося росою і небесним вогнем. Прикрасив собор (фрески і мозаїки) відомий давньоруський живописець Аліпій (Алімпій), а пізніше - інші художники, серед яких і В. П. Верещагін. У соборі зберігалися рідкісні цінності, бібліотека Петра Могили, археологічні знахідки; він став справжнім пантеном для видатних державних діячів того часу (поховано більше 300 осіб). Під час Великої Вітчизняної війни (1941р.) собор висадили в повітря, і лише в 2000р. заново побудували.

Тут, на Соборній площі, справа розташована Велика Лаврська дзвіниця, збудована за проектом Й. Г. Шеделя у 1731-1744р.р. Це восьмигранна чотирьох’ярусна башта із позолоченим куполом, на ній розташовано 13 дзвонів. Для будівництва використано класичну схему споруди римського Колізею. Висота дзвіниці - 96,5м, і видно її за 30км від міста. З її верхівки можна помилуватися краєвидами Дніпра, перед цим подолавши 374 сходинки. Встановлені на верхівці куранти (механізм заводиться щоденно ручним способом) видзвонюють кожну чверть години та відбивають кількістьгодин. Будівничий Й. Шедель писав:" Ця дзвіниця єдина і в Європі, і в Росії, іншої такої немає". За Успенським собором відвідувач потрапляє на територію Нижньої лаври, де визначною святинею для віруючих є печери (як мовилось, тут відпускалася друга половина гріхів, але при умові - якщо не спіткнешся). У печерах спочивають мощі лаврських святих. Першис похованням у Ближніх печерах було поховання преподобного Антонія(1073р.), тому ці печери ще називають Антонієвими. А Дальні печери - Феодосієвими, так як першим тут поховали (1074р) преподобного Феодосія. Це учень Антонія і основоположник монашества. Ще у підлітковому віці він захопився аскетичним життям монахів,прагнув наслідувати їх, навіть таємно носив вериги (залізні ланцюги, які одягали на тіло для вгамування плоті). І попри заборону матері, яка насильно утримувала сина вдома, жорстоко караючи побиттям та тримаючи на ланцюзі, все-таки опинився у Києві, де від Антонія прийняв монаший постриг та ім’я Феодосій.

Довжина печер - 313м(Ближніх) і 293м (Дальніх), глибина - від 5 до 15м, підземні коридори - від 2м до 5,5м і завширшки 1,5м (є і вужчі). У печерах діють підземні церкви, де і в наші днгі відправляють богослужіння. У стінах печерних коридорів залишилися віконця келій старців-затворників, які колись там добровільно усамітнювалися і присвячували своє аскетичне життя молитвам і смиренностію. Вони жили, не бачачи сонячного світла по кілька десятків років і проводили свої дні в безмовності й майже безперервних молитвах. Вхід з печер в коридор перекривався, залишався невеликий отвір для поступу повітря. Кілька раз на тиждень вибраний чернець залишав біля отворів трохи свяченої води й проскуру. Якщо в наступний прихід вони залишалися недоторканими, це означало, що пустельник помер. Два роки після смерті його не тривожили. Якщо за цей час його тіло лишалося нетлінним, чернець зараховувався до лику святих.

Нині вхід у печери безкоштовний. Символічною платою є свічка. Вважається, що вона вбирає в себе частину благодаті святих,особливо якщо доторкнутися до рак, у яких спочивають мощі. На території печер є святі колодязі (за переказами, викопані Антонієм і Феодосієм), там можна набрати святої води.

Гості Києво-Печерської лаври можуть відвідати музеї, розташовані на її території. Найцікавіші з них - це Музей історичних скарбів України (правителі Русі, вбачаючи у православній церкві ідеологічну опору панування, всіляко підтримували монастир, щедро обдаровуючи дорогоцінними речами, книгами), Музей книгодрукування і книги (тут жили і працювали відомі літописці, вчені, зодчі й живописці, літописець Нестор склав тут видатну пам’ятку давньоруської літератури "Повість временних літ", у 1615 році засновано друкарню), Музей декоративного мистецтва, мікромініатюр і голограм, Музей музичного і театрального мистецтва.

Багато тяжких випробувань випало на долю Лаври: 1096р. - пограбування половцями, 1151р.- набіг турків, 1482 - напад кримського війська Менгли І Гирея, 1240р. - пограбування полчищами Батия, 1718р. - страшна пожежа, яка знищила всі дерев’яні будівлі, також загинули в полум’ї неоціненні історичні скарби - бібліотека рідкісних книг і рукописів, грамоти, живопис, колекція коштовних тканин, і, нарешті, Велика Вітчизняна війна (45 ящиків із награбованими цінностями вдалося повернути з Німеччини, дбайливо розібрали залишки Успенського собору).

Та попри випробування долі Києво-Печерська лавра як фенкс з попелу піднімалася й відроджувалася, залишаючись вічним дивом для жителів Землі. Це унікальна художня та історична цінність у Світовій спадщині наших предків.

Опубліковано: Останнє редагування: 13 липня 2015
Дякуємо за перегляд! Зробіть свою оцінку та поділіться з друзями
(2 Голосів)
2.3 out of 5 based on 3 votes