Троїцька надбрамна церква

Ще не ступивши й кроку на священну землю Києво-Печерської лаври, відвідувачі, затамувавши подих, подовгу стоять перед її головним входом, над яким зведена Троїцька надбрамна церква. Зовнішній вигляд (фасад) буквально зачаровує, він і запрошує, і застерігає: мій світ не для розваги, а для втіх душевних, які знайдеш у Господньому Слові.

Спочатку розкриємо поняття Троїці. Як твердить Закон Божий, Бог один, але в трьох лицях: Бог Отець, Бог Син, Бог Дух Святий. Немає між ними ні старшого, ні молодшого, вони навіки перебувають один з одним у безперевній любові і складають Собою одну Істоту. Як це зрозуміти? В давнину пояснювали так: ми бачимо на небі яскравий диск сонця, від нього народжується світло і йде тепло. Ми говоримо про кожне з цих трьох явищ (сонце, світло, тепло) окремо, але це не три сонця, а одне. Бог Отець – як сонячне коло, від нього народжується Син Божий, як світло від сонця; і як від сонця вчуваєш тепло, так і Дух Святий сходить від Бога Отця. У цьому і є таємниця Пресвятої Троїці. На п’ятдесятий день після Христова Воскресіння Православна Церква святкує День Святої Троїці, який християне переважно називають Святом Троїці.

Як відомо, Києво-Печерський монастир спочатку був печерним, в яких проводили аскетичне життя в молитвах ченці, і датується ця подія в літописах 1051 роком (засновники: Ілларіон, згодом київський митрополит, і найчастіше засновниками називають його перших послідовників – Антонія та Феодосія). Звідси поширювалося й утверджувалося християнство по всій Київській Русі. Вже з другої половини 11 століття стали з’являтися на нинішній території наземні будівлі. Троїцька надбрамна церква – одна з них (1108 р.). Це - видатна пам’ятка давньоруської архітектури, так як єдина в Києво-Печерській лаврі вціліла у вихорі буремних століть. Її прототипом стали Золоті ворота з надбрамною церквою. З цією побудовою вхід до Печерської лаври став урочистим, парадним.

Кошти на побудову церкви в ім’я Святої Трійці передав чернігівський князь Святослав Миколай Давидович (правнук Ярослава Мудрого), який згодом постригся в Печерському монастирі (1106 р.). У літописах зустрічається зменшено ласкава форма його імені – Микола Святоша. Тридцять шість років провів він у Печерській обителі й своїми справами підтвердив це ім’я (збудував лікарню для немічних ченців, заснував біліотеку Печерського монастиря, передав свої вотчинні землі). Тут і сподобив почити нетлінно в печері Антонія, де і зберігаються його мощі.

Об’єм башти воріт (майже квадратний) ділиться на два яруси: у нижньому – головний вхід, на другому- висока Троїцька надбрамна церква. У два ряди розміщені півциркульні вікна, створююючи ефект руху вгору. Фасади храму розчленовані пілястрами (декоративні виступи на стінах) на три частини. Із стін дивляться до нас лики праведників. На уступах фортечних мурів ліворуч і праворуч художник Іван Їжакевич написав композиції: «Собор преподобних Ближніх печер» і «Собор преподобних Дальніх печер» (1901-1902рр).

Інтер’єр оформлений високохудожнім розписом. Це новий розпис, який виконували художники лаврської іконописної майстерні у 18 ст. Виконані вони з дотриманням усіх прийомів бароко. Теми для фресок були взяті з Біблії, найцікавіші : «Вигнання торговців з храму», «Похід праведників до раю», «Перший Вселенський собор». Добре збереглася чавунна підлога, металеві двері, на одних із них зображений Микола Святоша. Приваблює трьох’ярусний іконостас, підвісна люстра (панікадило) на 16 свічок. Один із незвичних елементів інтер’єру – різьблені крісла (лави-стасидії) для немічних ченців, так як церква знаходилась під відомством Миколаївської лікарні, тому звичайних прочан сюди не пускали, та й зараз службу в цій церкві правлять тільки у Свято Троїці.

За повір’ям, прочанам відпускалося половина гріхів, як тільки вони переходили Головні ворота Києво-Печерської лаври. Є там написані такі слова: «Отверзуться врата твої прісно, Ієрусалиме новий, день і ніч не затворяться». І допоки наша душа прагнутиме удосконалення, не зачиняться перед нами Святі ворота Києво-Печерської лаври.

Пропонуємо переглянути, ще не менш цікаву статтю про історію церкви Спаса на Берестові.

Опубліковано: Останнє редагування: 13 липня 2015
Дякуємо за перегляд! Зробіть свою оцінку та поділіться з друзями
(2 Голосів)
4.4 out of 5 based on 11 votes