Науково-природничий музей НАН України

Цікаво, коли ж на київську землю вперше ступила нога людини? Чи й тут 10 тисяч років тому вільно вешталися яругами та горбами мамонти, а наші далекі-далекі прапредки щодня вирушали на полювання? І хоч це припущення видається неймовірним, та розкопки на території сучасного міста все-таки їх підтверджують.

Вперше на кістки мамонта натрапив Вікентій Хвойка. Чех за походженням, він емігрував у 1876 році до України, придбав у Києві ділянку землі для аграрних робіт – і раптом така знахідка: кістки мамонта! Фактично це і викликало в нього непереборне прагнення нових відкриттів, і з аграрника він перетворюється на археолога, адже з юності цікавився старовиною, збирав і колекціонував. Усе життя він присвятив вивченню Києва, і похований на Байковому кладовищі. Виявлене Хвойкою місце назвали Кирилівською стоянкою (в районі Кирилівської церкви). Підрахували кістки – 67 мамонтів уполювали люди, і пролежали вони в землі на глибині 30 метрів 20 тисяч (!) років. Місце свого проживання вибрали не випадково: висока берегова тераса, а навкруги – безмежні дари природи.

Вікентію Хвойці випало ще відкрити трипільську, зарубинецьку й черняхівську культури. Археологічні знахідки вченого стали основою науково-природничого музею в Києві – одного з найбільших у світі. Адже про його значимість свідчать вказівки щодо нього в міжнародних довідниках. Поміркуйте самі: 24 зали площею 8 тисяч квадратних метрів і більше 30 тисяч експонатів.

Створено музей в 1966 році як комплекс 4 музеїв: Геологічного (1 поверх), Палеонтологічного (2 поверх), Зоологічного (3 поверх), Ботанічного (4 поверх). Підібрали будівлю для розміщення природничих експонатів – колишню Ольжинську (на честь княгині Ольги) жіночу гімназію (архітектор П. Альошин). Оригінальний фасад будівлі налаштовує на приємні відкриття.

Кожен із 4 музеїв відтворює неповторний світ нашої планети. Це виникнення, будова та еволюціія Землі, історія розвитку рослинного і тваринного життя, матеріальна культура племен, що заселяли територію України, з античних міст Південного Причорномор’я. Найпрадавнішим предметам – 800 тисяч років (стоянка первісних людей Закарпаття), найдавнішому опудалу зубра з колекції Тарнавських - 200 років. А найцікавіше – все! Це і скелети мамонта, жирафа, слона, бика- тура, реконструйовані житла із кісток мамонта; речі, виготовлені людьми в епоху палеоліту (15 тисяч років тому), речі трипільців, скіфів, кімерійців, сарматів. Це 50 тисяч зразків гірських порід і мінералів, викопна флора й фауна. Це світ коралів, омарів, лангуст, акул, де можна побачити ще й рибу-місяць, гігантського японського краба, порівняти розміри китайської саламандри (180 см) і карликового кубинського свистуна (1 см). Це світ тропічних метеликів і жуків-велетнів. А чи доводилося бачити ящірку з третім оком? Це туатара, що збереглася лише в Новій Зеландії. А птах лірохвіст – чули про такого? Представники 4 тисяч видів тваринного світу представлені в музеї. Експонати ботанічного філіалу не менш цікаві, адже унікальний метод об’ємного сушіння, коли зберігається природна форма рослини, дає можливість відвідувачам помилуватися й чимало дізнатися про зелений світ, в якому живемо.

Побачити як наяву далекі куточки планети допоможуть діорами (їх 30): тундра Приполярного Уралу, африканська савана, тропічний острів Тихого океану, пташиний базар, степи півдня України, високогір’я Карпат, екзотика берегів Криму. І хоч вам запропонують аудіогіди (3 мови: українська, російська, англійська), подорожувати залами можна й самостійно, дивуючись багатству нашої планети. А ще гарантовано: ця екскурсія не забудеться ніколи!

Опубліковано: Останнє редагування: 19 травня 2015
Дякуємо за перегляд! Зробіть свою оцінку та поділіться з друзями
(3 Голосів)
2.0 out of 5 based on 1 vote