Пам'ятник княгині Ользі

У християнській історії є лише 5 жінок, які удостоїлися того, щоб їх зачислити до лику святих рівноапостольних. І серед них – княгиня Ольга (890-969рр.), що першою, як вважається, серед слов’янських володарів прийняла християнство (933р.). В силу історичних обставин (насильницька смерть від деревлян чоловіка Ігоря) їй ще довелося княжити в Києві (945-962рр.) до того часу, поки не досягнув повноліття син Святослав.

За часів правління княгиня Ольга виявила себе досить мудрою, енергійною правителькою: жорстокою та хитрою до ворогів, милостивою і щедрою до убогих. Нестор-літописець розповідає в «Повісті минулих літ», як вона помстилася деревлянам за смерть Ігоря, бо помста в тих часах була святим ділом: двічі заманила і знищила сватів від їхнього князя Мала (раз їх закопали живцем у землі, вдруге – згоріли заживо у лазні), під час Тризни (поминки на могилі чоловіка) перебила 5 тисяч деревлян і, нарешті, спалила їхнє місто Іскоростень за допомогою птахів, яким до лапок прив’язали самозапальний трут, а на тих, хто лишився живим, наклала данину ще тяжчу. Надалі як правителька встановила розміри, час і місце збору данини, вела переговори з візантійським імператором про торговельно-економічні зв’язки, і, взагалі, Русь в цей час не вела воєн. Ще відзначаються її жіночі чесноти, адже вона залишилася чистою вдовою, бо так і не одружилася вдруге, і в пам’яті народній залишилася як взірець шанованої жінки. Проповідувала онукам, серед яких був у майбутньому Володимир Великий, християнську віру, до останніх хвилин життя, навіть на смертному одрі, не припиняла проповідувати, сподіваючись навернути серце сина до Бога. Княгиня Ольга заклала міцний фундамент, на якому її нащадки утверджували і розбудовували державу і місто Київ.

І тому так зрозуміле шанобливе ставлення киян до колишньої правительки. Майже в центрі столиці, на Михайлівській площі поруч із Михайлівським Золотоверхим собором, стоїть на її честь величний пам’ятник. Він трифігурний, по центру – княгиня Ольга. Первісно пам’ятник постав тут ще у 1911 році як подарунок місту Києву від Государя Імператора (скульптори Іван Кавалерідзе і Петро Сниткін, архітектор Валеріан Риков). Є напис: «Сия первая вниде в Царство Небесное от Руси, сию бо хвалят руские сынове яко начальницу». У 20-их роках минулого століття пам’ятник демонтували і відновили 1996 року (автори реставрації: скульптори Віталій Сівко, Микола Білик, Віталій Шишов). Православними церквами 11 липня святкують память святої рівноапостольної Ольги. З 1997 року запрваджена державна нагорода – «Орден княгині Ольги».

Фігура зліва – апостол Андрій Первозванний. Це один із перших апостолів (учнів) Ісуса Христа, через те і називають його Первозванним. Змалку присвятивши себе Богові, він зустрівся вперше з Христом під час Його хрещення Іоанном, одразу пішов за ним, а вже пізніше до нього приєднався рідний брат Петро. У другій редакції «Повісті минулих літ», яку створював Сильвестр у Видубицькому монастирі (Київ), за наказом Володимира Мономаха введена легенда про апостольську місію Андрія Первозванного на Русі. Що він з проповіддю Слова Божого відправився у східні країни, з Криму (Корсунь) піднімався вгору по Дніпру і, зупинившись на нічліг на його живописних схилах, благословив їх, промовив пророчі слова на славу майбутнього православного міста Київ і встаноив урочисто хрест. Апостол Андрій – святий покровитель України, Росії, Шотландії, Румунії, Греції, Сіцілії.

Скульптурна фігура справа – просвітителі, християнські проповідники, а також творці старослов’янської азбуки. Це брати із грецького міста Солуні. Змалку вони виявили дивовижні здібності, отримали прекрасну освіту при царському дворі. Їх запросили в Болгарію, потім у Моравію. «У нас нема вчителів, які б могли пояснити нам віру рідною мовою. Пришліть нам таких вчителів,» – звернулися з проханням до візантійських імператора та патріарха. Щоб перекласти священні й богослужебні книги, потрібно було укласти слов’янську азбуку, що і здійснили брати. До цього часу вважалось, що Слово Боже можна читати тільки на трьох мовах: єврейській, грецькій і латинській. Тож справа братів не всіма була схвалена, їх оголосили єретиками, поскаржившись Папі Римському. Азбука, створена Кирилом і Мефодієм, набула поширення в межах Київської Русі після прийняття християнства (988р.) Складалася вона із 43 літер (сучасна абетка має 33 літери). Першою писемною літературною мовою у нашій країні стала церковнослов’янська.

Постаті братів-просвітителів, Андрія Первозванного, княгині Ольги на постаменті пам’ятника – свідчення нашої шани за їхню величезної ваги справу: дану нам можливість духовно розвиватися, об’єднуватися, жити й діяти по вірі Христа.

Опубліковано: Останнє редагування: 13 липня 2015
Дякуємо за перегляд! Зробіть свою оцінку та поділіться з друзями
(1 Голос)
2.0 out of 5 based on 4 votes